Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Данило О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
|
1. |
Данило О. Я. Моделювання емісії парникових газів у житловому секторі Західної України з використанням геоінформаційних технологій [Електронний ресурс] / О. Я. Данило, Ксу Ксіангянг, Р. А. Бунь, М. Ю. Лесів // Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. - 2014. - № 9. - С. 130-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vldubzh_2014_9_18
| 2. |
Данило О. Я. Цифрова карта опалювальних градусо-днів як інструмент для оцінювання енергетичних потреб у житловому секторі України [Електронний ресурс] / О. Я. Данило // Моделювання та інформаційні технології. - 2014. - Вип. 73. - С. 126-133 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mtit_2014_73_20
| 3. |
Данило О. Я. Моделювання емісій парникових газів від спалювання природного та скрапленого газу в житловому секторі Рівненської області [Електронний ресурс] / О. Я. Данило, Р. А. Бунь, М. П. Сорочич // Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. - 2011. - № 5(1). - С. 27-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vldubzh_2011_5(1)__6
| 4. |
Данило О. Просторовий аналіз емісій парникових газів у житловому секторі івано-франківської області з врахуванням невизначеності вхідних даних [Електронний ресурс] / О. Данило, Р. Бунь // Комп’ютерні технології друкарства. - 2015. - № 33. - С. 141-151. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ktd_2015_33_21
| 5. |
Данило О. Я. Геопросторове моделювання емісії парникових газів у житловому секторі: порівняння Західної України та Південно-Східної Польщі [Електронний ресурс] / О. Я. Данило, Р. А. Бунь, П. Тимкув // Геодезія, картографія і аерофотознімання. - 2015. - Вип. 81. - С. 131-141. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Geodez_2015_81_15 Мета роботи - розробити підходи для просторового моделювання емісій парникових газів (ЕПГ) у житловому секторі на рівні елементарних об'єктів, побудувати набори геопросторових даних (ГПД) розподілу емісій і на їх основі проаналізувати структурні відмінності в емісіях на території Західної України та Південно-Східної Польщі. Досліджено основні джерела ЕПГ у житловому секторі. Розроблено підхід для оцінювання енергетичних потреб населення, результати якого використано для дезагрегації даних про спожите паливо з регіонального рівня до рівня елементарних об'єктів. З використанням можливостей програмного забезпечення ГІС, розроблених підходів і методик МГЗЕК побудовано набори ГПД розподілу ЕПГ для регіонів Західної України та Південно-Східної Польщі з використанням регулярної Grid-моделі з кроком 2 км за результатами обчислювального експерименту. На основі одержаних наборів ГПД здійснено порівняння результатів просторового моделювання для регіонів Польщі та України. Встановлено, що основним джерелом енергії для забезпечення побутових потреб населення в Польщі є кам'яне вугілля, а в Україні - природний газ. Встановлено, що емісії у розрахунку на людину в житловому секторі Західної України становили 0,98 т у CO2-еквіваленті у 2010 р., а для Південно-Східної Польщі - 1,39 т. Таку суттєву відмінність пояснено тим, що коефіцієнти емісії двоокису вуглецю, метану та закису азоту для вугілля є значно більшими за відповідні коефіцієнти для природного газу. На базі розробленої математичної моделі емісійних процесів у житловому секторі та здійснених обчислювальних експериментів одержано цифрову карту та відповідні набори ГПД, які містять інформацію про джерела та кількісні оцінки емісій двоокису вуглецю, метану та закису азоту. Результати просторового моделювання ЕПГ надають можливість оцінювати потенціал окремих регіонів для зменшення емісій і приймати зважені рішення щодо спрямування інвестицій для впровадження низько-вуглецевих технологій.
| 6. |
Валах М. А. Просторовий аналіз емісії парникових газів від лінійних об’єктів: транспортний сектор Підкарпатського воєводства [Електронний ресурс] / М. А. Валах, Р. А. Бунь, М. О. Галущак, О. Я. Данило // Моделювання та інформаційні технології. - 2015. - Вип. 74. - С. 82-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mtit_2015_74_14
| 7. |
Васильчак С. В. Мотиваційні процеси в агропідприємствах [Електронний ресурс] / С. В. Васильчак, М. П. Дубина, О. М. Вівчарук, О. А. Данило // Формування ринкових відносин в Україні. - 2018. - № 6. - С. 47-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/frvu_2018_6_9 Предмет дослідження - теоретико-методологічні та практичні засади формування мотиваційних стимулів в агропідприємствах. Мета роботи - обгрунтування сучасних тенденцій мотивації в сільському господарстві, а також доведенні необхідності поєднання економічного і соціального елементів мотивації для максимально ефективного функціонування агропідприємств. В дослідженні використано сукупність наукових підходів та методів: графічний, метод порівнянь, логічного узагальнення,системний. В сукупності це забезпечило концептуальну єдність дослідження. Обгрунтовано необхідність комплексного поєднання матеріальних та нематеріальних інструментів впливу на формування мотиваційного процесу в агропідприємствах, що сприятиме підвищенню продуктивності праці працівників та ефективності діяльності суб'єктів господарювання у сфері сільського господарства. Галузь застосування результатів. В галузі економічних наук та в практичній діяльності підприємств сільськогосподарської сфери. Висновки: основні підсумки та результати дослідження можна звести до наступного: мотивація, як ключовий чинник забезпечення ефективності праці найманих працівників, яка в свою чергу впливає на якість та кількість продукції, відіграє особливу роль в аграрному секторі, особливо зараз, в умовах виходу вітчизняних товаровиробників на міжнародний ринок. На основі оцінки стимулів мотиваційного процесу в агропідприємствах, можна дійти висновку, що не менш важливим напрямом покращення мотивації праці є використання нематеріальних стимулів: вдосконалення соціального пакету (безкоштовне або пільгове харчування), транспортні перевезення працівників, надання грошових позик працівникам, які мають позитивні результати роботи, оплата навчання, лікування. Крім того, для досягнення високих результатів діяльності господарюючих суб'єктів в сільському господарстві та продуктивності праці, рекомендовано комплексне використання матеріальних та нематеріальних методів мотивації праці.
| 8. |
Васильчак С. В. Вплив трудової еміграції на економічну безпеку прикордонних регіонів України [Електронний ресурс] / С. В. Васильчак, О. О. Галаченко, О. А. Данило // Формування ринкових відносин в Україні. - 2020. - № 2. - С. 93-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/frvu_2020_2_15 Досліджено вплив трудової еміграції на економічну безпеку прикордонних регіонів України та економіку країни в цілому. Доведено, що глобалізаційні процеси в більшій чи меншій мірі впливають на різні сфери життя, зокрема на політику, економіку, соціально-культурну сферу. Визначено, що в умовах глобалізації, проблеми трудової еміграції та її вплив на економічну безпеку країни, зокрема прикордонних регіонів, набули стратегічного значення. Окреслено економічну суть терміну "безпека" як відсутність загроз та наявність можливостей діяльності та розвитку. Визначено наукові підходи в контексті значення та суті терміну "економічна безпека". Окреслено економічну безпеку прикордонних регіонів України як рівень захищеності економічної системи прикордонних територій від негативного впливу зовнішніх та внутрішніх факторів, що породжують загрози, імовірність нанесення збитків та забезпечення відповідних заходів з метою усунення їх негативного впливу. Охарактеризовано розвиток процесів трудової еміграції в Україні. Визначено внутрішні та зовнішні чинники, що породжують трудову еміграцію, як загрозу економічній безпеці прикордонних регіонів. Запропоновано систему заходів внутрішнього та зовнішнього спрямування на сповільнення процесів трудової еміграції в країні.
|
|
|